- підтверджений
- —————————————————————————————підтве́рдженийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
підтверджений
Смотреть что такое "підтверджений" в других словарях:
непідтверджений — а, е. Якого не підтвердили … Український тлумачний словник
підтверджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підтвердити. || підтве/рджено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
підтверджений — [п ідтве/рджеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
голослівний — а, е. Не підтверджений доказами, фактами; необґрунтований … Український тлумачний словник
зареєстрований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зареєструвати. || зареєстро/вано, безос. присудк. сл. •• Зареєстро/ваний дохі/д сукупний офіційно підтверджений грошовий дохід особи, основа для оподаткування. Зареєстро/ваний ма/клер член біржі, який купує та… … Український тлумачний словник
книжковий — а, е. 1) Прикм. до книжка 1). || Стос. до книжки. || Признач. для зберігання книжок. || Признач. для торгівлі книжками. || Який виготовляє, випускає книжки. || Власт. книжці, книжкам. •• Книжко/ва пала/та центральна бібліографічна установа в… … Український тлумачний словник
недоведений — а, е. Не підтверджений фактами, незаперечними доказами … Український тлумачний словник
непідтвердженість — ності, ж. Стан за знач. непідтверджений … Український тлумачний словник
підтвердженість — ності, ж. Абстр. ім. до підтверджений … Український тлумачний словник
справедливий — а, е. 1) Який діє на підставі об єктивних фактів, позбавлений упередження; прот. несправедливий. || Заснований на правильному, об єктивному ставленні до кого , чого небудь. 2) Заснований на вимогах справедливості (у 3 знач.). || Який має законні… … Український тлумачний словник
